- здирник
- —————————————————————————————зди́рникіменник чоловічого роду, істотарозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
здирник
Смотреть что такое "здирник" в других словарях:
здирник — а, ч., розм. Той, хто наполегливо вимагає або домагається чого небудь примусом, погрозами, насильством … Український тлумачний словник
здирник — 1) (той, хто вимагає / домагається чого н. шляхом примусу, погроз, насильства), дра[я]піжник, дра[я]піка, дра[я]піжка, дерій, дерун, здирця Пор. експлуататор 2) див. хабарник … Словник синонімів української мови
драпічка — здирник, хабарник [VII] … Толковый украинский словарь
дерилюд — а, ч., рідко. Те саме, що здирник … Український тлумачний словник
дерій — я/, ч., розм. Те саме, що здирник … Український тлумачний словник
дерун — I а/, ч., розм. 1) Те саме, що здирник. 2) Той, хто забирає з гнізда яйця або пташенят диких птахів. II див. деруни … Український тлумачний словник
драпіжник — дряпі/жник, а, ч., розм. Той, хто оббирає, обдирає кого небудь, займається здирством; здирник, драпіка, дряпіка. || Той, хто краде, грабує, вбиває … Український тлумачний словник
здирниця — і. Жін. до здирник … Український тлумачний словник
здирця — я, ч., діал. Здирник … Український тлумачний словник
луп — ч. 1) род. а, діал. Здирник, лупій. 2) род. у, заст. Воєнна здобич … Український тлумачний словник
